Білок S-100
Навіщо цей тест?
Для діагностики, оцінки прогнозу та контролю лікування деяких онкологічних, неврологічних, запальних та інших захворювань.
У яких випадках призначають?
В онкології – при діагностиці меланоми та деяких інших злоякісних пухлин.
У неврології – за наявності черепно-мозкової травми, асфіксії новонародженого, нейродегенеративних захворювань (наприклад, хвороби Альцгеймера).
У кардіології – при серцевій недостатності та гострій ішемії.
У ревматології: за наявності ревматоїдного артриту, системного червоного вовчаку, псоріазу та інших аутоімунних захворювань.
Інформація про тест
Білки S-100 - це невеликі кальцій-зв'язуючі білки. Зараз відомо близько 25 білків S-100. В організмі людини вони виконують найрізноманітніші функції: необхідні для зростання та диференціювання клітин, транскрипції, фосфорилювання білків, секреції, скорочення м'язового волокна та інших процесів. Вони регулюють клітинний цикл і апоптоз і тому можуть брати участь у процесі онкогенезу. Концентрація білків S-100 змінюється при багатьох злоякісних захворюваннях, що може бути використане для діагностики та прогнозу пухлин.
Найбільше діагностичне значення білок S-100B має щодо меланоми. Білок S-100B є стандартним імуногістохімічним маркером, що рутинно використовується при патоморфологічній діагностиці меланоми. Також він виділяється злоякісними меланоцитами у кров, де може бути виміряний. На даний момент білок S-100B – найбільш вивчений біомаркер меланоми. Показано, що рівень білка S-100B добре співвідноситься із клінічною стадією меланоми. Наростання рівня цього біомаркера свідчить про прогрес меланоми, і навпаки, зниження його концентрації – про її регрес. Показано, що інформативність біомаркера S-100B для оцінки лікування меланоми вища, ніж інформативність іншого біомаркера меланоми – лактатдегідрогенази (ЛДГ). Підвищення білка S-100B спостерігається також при астроцитомі, пухлинах нирок та деяких різновидах лейкозів, а також при захворюваннях нирок, печінки (у тому числі метастазах різних пухлин у печінку), різних запальних та інфекційних захворюваннях.
Інші білки S-100 можуть мати певне клінічне значення при діагностиці інших видів раку. Так, наприклад, білок S-100A4 може бути використаний для оцінки прогнозу раку молочної залози, шлунка, сечового міхура, підшлункової залози та легені. Білок S-100A7 є біомаркером раку легені та яєчника. Білок S-100A9 може бути використаний для диференціальної діагностики раку передміхурової залози та доброякісної гіперплазії простати.
Можливість застосування білків S-100 у клінічній практиці була показана не тільки при злоякісних захворюваннях, а й при широкому спектрі інших патологій.
У головному мозку білок S-100B переважно продукується астроцитами, а його посилений синтез свідчить про активацію астроцитів у відповідь на пошкодження нервової тканини на тлі гіпоксії чи гіпоглікемії. Підвищення рівня білка S-100B у крові та спинномозковій рідині спостерігається при травматичному пошкодженні головного мозку. Показано, що визначення концентрації S-100B дозволяє відібрати пацієнтів з черепно-мозковою травмою легкого ступеня тяжкості, які дійсно потребують проведення КТ, та уникнути до 30% непотрібних досліджень. Науковці виявили, що підвищення рівня білка S-100B більше 0,1 мкг/л є чутливим маркером патологічних змін на КТ головного мозку.
Таким чином, білок S-100 є неспецифічним біомаркером, внаслідок чого його іноді порівнюють із С-реактивним білком – іншим неспецифічним, але широко відомим біомаркером захворювань різної етіології. Так як можливий хибнопозитивний результат дослідження на білок S-100, щоб уникнути діагностичних помилок рекомендується проведення повторних аналізів.
