Гліадин, антитіла IgA
Навіщо цей тест?
Для діагностики целіакії і контролю її лікування. Для об'єктивної оцінки введення безглютенової дієти для пацієнта.
У яких випадках призначають?
При симптомах целіакії: періодичної блювоти, діареї, затримки росту (у дітей), болі в області живота, анемії, епілепсії, атопічного дерматиту, ангулярного хейліту, афтах, герпетиформного дерматиту Дюринга, ознаках дефіциту вітамінів - порушення зору, нейропатії, остеопенії, підвищеній кровотечі, аменореї, безплідді, імпотенції (у дорослих); при обстеженні пацієнта з обтяженим сімейним анамнезом по целіакії;
при контролі лікування целіакії; при обстеженні пацієнта з цукровим діабетом 1-го типу, аутоімунному тиреоїдиті Хашимото, тотальною алопецією, системними захворюваннями сполучної тканини, а також синдромом Дауна.
Інформація про тест
Антитіла до гліадину IgA - це імуноглобуліни класу A, що виробляються в організмі схильних осіб у відповідь на потрапляння в кишечник глютенвмісних продуктів. Глютен у великій кількості можна знайти в зернах пшениці, жита, ячменю, вівса та деяких інших злаків. Один з компонентів глютену, гліадин, здатний запускати імунну відповідь, що супроводжується виробленням специфічних антигліадінових антитіл. Антитіла до гліадину відкладаються в слизовій оболонці тонкої кишки, що ініціює запальну реакцію і призводить до атрофії слизової оболонки. Результатом цієї імунологічної відповіді є глютенова ентеропатія (целіакія).
У нормі компоненти їжі не призводять до формування імунної відповіді, тому виявлення антитіл до гліадину - це патологічна ознака, яка повинна насторожити лікаря навіть при відсутності у пацієнта будь-яких скарг чи специфічних симптомів. Досить часто целіакія не супроводжується вираженою клінічною симптоматикою, але проявляється порушенням всмоктування вітамінів і мікроелементів. З огляду на ці особливості, дослідження на антитіла до гліадину слід призначати не тільки при явних ознаках цієї хвороби, але і при обстеженні пацієнтів з неспецифічними скаргами на слабкість, втрата ваги. Крім того, проявами глютенової хвороби можуть бути герпетиформний дерматит Дюринга, атопічний дерматит, алопеція, афти та ін.
Висока чутливість (82-87%) аналізу на IgA-антитіла до гліадину вважається хорошим скринінговим тестом для діагностики целіакії. Слід, однак, відзначити, що специфічність тесту складає 83-85%, що не виключає ймовірності хибнопозитивних результатів. Виявлення IgA-антитіл до гліадину можливо і при деяких інших захворюваннях (системний червоний вовчак, захворюваннях печінки, ревматоїдний артрит) навіть при відсутності целіакії. Крім того, антигліадинові антитіла виявляються у 4% здорових людей. Тому при позитивному результаті цього скринінгового дослідження слід провести підтверджуючий тест, який характеризується більш високою специфічністю, - дослідження на антитіла до ендомізію (специфічність - 100%). Імовірність целіакії при позитивних результатах скринінгового і підтверджуючого тестів становить 99,1%. Діагноз повинен бути підтверджений за допомогою гістологічного дослідження зразка слизової оболонки тонкої кишки.
Певну складність представляє діагностика целіакії у пацієнтів з селективним дефіцитом імуноглобуліну А. Поширеність цієї форми вродженого імунодефіциту серед пацієнтів з целіакію вище, ніж серед здорових людей, і становить 2-3%. Так як пацієнти з селективним дефіцитом IgA зовсім не виробляють цей імуноглобулін, тест на IgA-антитіла до гліадину у них буде характеризуватися псевдонегативним результатом. З огляду на цю особливість, рекомендовано доповнювати дослідження на IgA-антитіла дослідженням на IgG-антитіла до гліадину і антитіла до тканинної трансглутамінази. Крім того, необхідно виключити дефіцит імуноглобуліну A.
Целіакія характеризується вираженою генетичною схильністю, вона асоціюється з певними алелями: HLA-DQ-2 і HLA-DQ-8. Її поширеність серед родичів хворого на целіакію набагато вища, ніж в середньому в популяції. Так, ймовірність виявити ознаки целіакії у родича першої лінії спорідненості складає близько 10%. Тому при позитивному результаті дослідження і підтвердження діагнозу доцільно провести лабораторне обстеження членів сім'ї хворого.
Імунна відповідь на гліадин їжі згасає після призначення безглютенової дієти. Тому аналіз на IgA-антитіла до гліадину може бути використаний для контролю лікування захворювання, а також для об'єктивної оцінки дотримання безглютенової дієти. Як правило, на тлі суворої безглютенової дієти рівень IgA-антитіл до гліадину стає негативним. З цієї ж причини кров на дослідження краще здавати до призначення безглютенової дієти.
Целіакія часто поєднується з іншими аутоімунними захворюваннями, такими як цукровий діабет 1-го типу, аутоімунний тиреоїдит Хашимото і системних захворювань сполучної тканини. Тому в обстеження пацієнта з целіакією входять додаткові лабораторні тести, що виключають супутні захворювання.
