Кальпротектин в калі, кількісно
Навіщо цей тест?
Для обстеження пацієнтів при підозрі на запальні захворювання кишечника;
для диференціальної діагностики з синдромом подразненого кишечнику, іншими причинами болів у животі, шлунково-кишкової кровотечі;
для профілактичного обстеження здорових людей.
У яких випадках призначають?
При виявленні у пацієнта спазмів, порушення моторики кишечника, нерегулярного стільця з домішкою слизу, втрати маси тіла, лихоманки, підвищеної пітливості, загальної слабкості, підвищеної стомлюваності, артралгії, затримки розвитку у дітей, рясних виділень крові з калом, патології перианальної області (свищі, абсцеси), запорів, болю в животі (в правому нижньому квадранті живота, навколо пупка), нудоті, блювоті.
Інформація про тест
У медичній практиці визначення кількості кальпротектину в калі пацієнта в сукупності з клінічними проявами застосовується для діагностики запальних захворювань кишечника.
Вимірювання кількості кальпротектину в зразку стільця пацієнта - це простий, неінвазивний спосіб діагностики запальних захворювань кишечника, що дозволяє лікарю відрізнити цю групу захворювань від синдрому роздратованого кишечника, при якому запалення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту відсутнє.
Кальпротектин - це білок нейтрофілів. По суті, це протеїн, пов'язаний з кальцієм. Він складає більше 60% від загальної кількості білків, що містяться в цитоплазмі нейтрофілів (кожен нейтрофіл містить 25 пікограмів кальпротектину). Кальпротектин вивільняється з активованих лейкоцитів, що призводить до збільшення концентрації цього протеїну в фекаліях при запальних захворюваннях відповідних органів.
Запальні захворювання кишечника (ЗЗК) виникають внаслідок порушення імунної відповіді господаря і кишкової мікрофлори. Основними захворюваннями, які належать до цієї групи, є виразковий коліт і хвороба Крона, при яких може пошкоджуватися слизова оболонка будь-якого відділу шлунково-кишкового тракту. Існує спадкова схильність до виникнення ЗЗК, також пацієнти, які страждають на дану патологію, більш схильні до розвитку злоякісних новоутворень.
Існує ряд досліджень для підтвердження діагнозу запальних захворювань кишечника, але жоден з цих методів не є специфічним, і результати повинні оцінюватися фахівцем в сукупності з даними обстеження та клінічної картини. Основним в лікуванні пацієнтів, які страждають ЗЗК, є поетапна симптоматична терапія, спрямована на загоєння дефектів слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, запобігання ускладнень захворювання.
Референсні значення: 50 мкг / г.
Якщо рівень кальпротектину в калі пацієнта знаходиться в межах референтних значень, значить, у нього відсутні запальні захворювання кишечника.
Помірне підвищення рівня кальпротектина вимагає подальшого нагляду за пацієнтом та виконання дослідження в динаміці. Значне підвищення (з урахуванням клінічної картини) свідчить про те, що пацієнт страждає запальним захворюванням кишечника, тому потрібно цілеспрямоване обстеження і специфічна терапія. Також воно може бути наслідком наступних патологічних станів: бактеріальних і вірусних інфекцій шлунково-кишкового тракту (сальмонельоз, кампілобактеріоз, аденовіруси, ротавіруси, норовіруси), новоутворень кишечника, дивертикулів, муковісцидозу, алергії до коров'ячого молока, целіакії, кишкової кровотечі.
