Кортизол в слині
Навіщо цей тест?
Для діагностики синдрому або хвороби Іценко - Кушинга та хвороби Аддісона - серйозних ендокринологічних захворювань.
Для оцінки ефективності лікування синдрому або хвороби Іценко - Кушинга та хвороби Аддісона.
У яких випадках призначають?
При підозрі на синдром Іценко - Кушинга (симптоми: підвищення артеріального тиску, ожиріння, дистрофія м'язів, розтяжки на животі) або хвороба Аддісона (симптоми: слабкість, втома, знижений артеріальний тиск, пігментація шкіри).
У випадках неефективності спроб нормалізувати підвищений артеріальний тиск.
При затримці росту та надмірній вазі у дітей.
При випадково виявлених на УЗД об'ємних новоутвореннях надниркових залоз (інциденталомах);
При проведенні дексаметазонового тесту (призначається при депресії, полягає в дворазовому визначенні концентрації кортизолу до та через добу після прийому дексаметазону);
При тривалій терапії глюкокортикостероїдами.
Через певні проміжки часу, коли пацієнт лікується від синдрому / хвороби Іценко - Кушинга або хвороби Аддісона.
Інформація про тест
Кортизол - це гормон, який утворюється в корі надниркових залоз. Він захищає організм від стресу, регулює рівень артеріального тиску, бере участь в обміні білків, жирів і вуглеводів. Кортизол виявляється в крові, сечі та слині. Аналіз на кортизол у слині проводиться для оцінки концентрації його вільної, біологічно активної форми. Кортизол у слині – найбільш точний і зручний маркер гострої відповіді на стрес, також цей показник може використовуватися для скринінгу та діагностики патологій гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи.
Виділення кортизолу регулюється адренокортикотропним гормоном (АКТГ), що виробляється в гіпофізі. Концентрації АКТГ і кортизолу в крові регулюються по методу зворотного зв'язку. Зниження концентрації кортизолу підвищує вироблення АКТГ, в результаті чого стимулюється виробництво цього гормону до моменту, поки він не прийде в норму. Підвищення концентрації кортизолу в крові, навпаки, призводить до зменшення вироблення АКТГ.
Тому концентрація кортизолу в крові може змінюватися при збільшенні або зменшенні виділення як самого кортизолу в надниркових залозах, так і АКТГ в гіпофізі, наприклад при пухлини гіпофіза, що виділяє АКТГ.
Усі ці функції виконує тільки біологічно активна, вільна фракція кортизолу. В крові цей гормон циркулює переважно у зв'язаній з білками формі, вільний кортизол становить від 1 до 15% загального сироваткового кортизолу. Через мембрани слинних залоз можуть проникати тільки молекули з малою молекулярною масою, у молекул зв'язаного з транспортними білками кортизолу вона занадто висока для подолання цього бар'єру. Тому з крові до слини проникає тільки вільний, активний кортизол.
Концентрація вільного кортизолу в слині залежить від тих самих факторів, що його концентрація в крові:
кортизол-продукуюча активність кори надниркових залоз;
АКТГ-продукуюча активність гіпофізу;
час доби (в нормі рано вранці концентрація кортизолу в слині максимальна, вдень знижується в середньому на 54%, в 23-24 години сягає мінімуму, знижується на 89% в порівнянні з ранковою);
стрес – основний фактор, який викликає різке підвищення рівня кортизолу в усіх біологічних рідинах.
На рівень кортизолу в слині не впливає концентрація в ній травних ферментів і інтенсивність слиновиділення. Зміна концентрації кортизолу в крові та слині відбувається синхронно, дослідження підтверджують, що кортизол у слині підвищується через 1 хвилину після підвищення в крові, а пікова концентрація в крові та в слині досягається з інтервалом 2-3 хвилини. При цьому концентрація вільного кортизолу в слині на 10-35% нижче, ніж у плазмі крові, це пов'язано з його частковим перетворенням на кортизон при проходженні через слинні залози.
Аналіз на кортизол у слині – неінвазивне дослідження, простота та безболісність збору біологічного матеріалу робить цей метод найбільш зручним у випадках, коли необхідна неодноразова повторна оцінка концентрації вільного кортизолу.
