Натрій (Na)
Навіщо цей тест?
Для визначення ступеня гіпонатріємії та гіпернатріємії, часто виникає при дегідратації, набряках та інших захворюваннях. Для діагностики патології головного мозку, легенів, печінки, серця, нирок, щитоподібної залози, надниркових залоз, що є наслідком або причиною дефіциту або надлишку натрію. Для контролю за ефективністю лікування пацієнтів з порушенням складу електролітів, наприклад при лікуванні діуретиками.
У яких випадках призначають?
При стандартному лабораторному обстеженні в рамках біохімічного аналізу крові у більшості людей (разом з групою інших електролітів: хлором, калієм, магнієм).
При неспецифічних скаргах для контролю результатів лікування артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності, захворювань нирок і / або печінки.
При підозрі на зневоднення.
При симптомах гіпонатріємії (слабкості, млявості, сплутаність свідомості) та гіпернатріємії (спразі, зниженні кількості сечі, судомах).
При різкому падінні рівня натрію людина може відчути слабкість і стомлюваність, в деяких випадках виникає сплутаність свідомості аж до коматозного стану.
При більш повільному зниженні концентрації натрію симптомів може взагалі не бути, тому його рівень все одно перевіряють навіть при відсутності симптомів.
Інформація про тест
Натрій — життєво важливий мікроелемент, який необхідний для передачі імпульсів в нервовій системі та м'язових скорочень. Іон Натрію взаємодіє з іншими електролітами (калієм, хлором, карбонат-аніоном) і регулює водно-сольовий баланс організму. Разом вони забезпечують нормальну роботу нервових закінчень — передачу слабких електричних імпульсів і, як наслідок, скорочення м'язів.
Натрій присутній в усіх рідинах і тканинах організму, але найбільша його концентрація — в крові й позаклітинній рідині. Рівень позаклітинного натрію контролюється нирками.
Для людей джерело натрію — столова сіль. Більшість отримує добову норму цього елемента. На всмоктування натрію в кишківнику впливають гастрин, секретин, холецистокінін, простагландини. Організм забирає частину екзогенного натрію на свої потреби, а решта виділяється нирками, підтримуючи концентрацію електроліту в дуже вузькому діапазоні. Механізми підтримки натрію: виробництво гормонів, які підвищують або знижують втрату натрію з сечею (натрійуретичний пептид і альдостерон), виробництво гормону, що попереджає втрату рідини з сечею (антидіуретичний гормон), контроль спраги (антидіуретичний гормон).
При зміні рівня натрію в крові змінюється і кількість рідини в тканинах організму. Найчастіше це призводить до зневоднення або набряклості (особливо ніг).
З усіх електролітів натрію в людському організмі найбільше. Він грає головну роль у розподілі рідини між позаклітинним і внутрішньоклітинним просторами. Крім того, він бере участь у передачі нервового імпульсу і скорочення серцевого м'яза. Без певної кількості натрію організм не здатний функціонувати, тому так важливо, щоб його рівень був стабільний і не зазнавав значних коливань. Натрій виділяється нирками, а його концентрація регулюється гормоном альдостероном, синтезується в надниркових залозах. Іншими факторами, що підтримують натрій на постійному рівні, є активність ферменту карбоангідрази, дія гормонів з передньої долі гіпофіза, секреція ферменту реніну, АДГ, вазопресин.
