Несатурована (латентна) залізозв’язуюча здатність
Навіщо цей тест?
Щоб визначити кількість заліза в організмі і його зв'язок з білками крові (разом з аналізом на залізо в сироватці, іноді з тестом на загальну залізозвязуючу здвтність сироватки і на трансферин). Ці дослідження дозволяють розрахувати відсоток насичення трансферину залізом, тобто визначити, скільки саме заліза переносить кров. Даний показник найбільш точно характеризує обмін заліза.
Мета таких аналізів - діагностика дефіциту або надлишку заліза. У пацієнтів з анемією вони дозволяють з'ясувати, чи викликана хвороба дефіцитом заліза або іншими причинами, наприклад хронічним захворюванням або дефіцитом вітаміну B12.
У яких випадках призначають?
Коли виявлені якісь відхилення в загальному аналізі крові, аналізі на гемоглобін, гематокрит, кількість еритроцитів (разом з тестом на залізо в сироватці).
При підозрі на дефіцит або надлишок заліза в організмі. При сильній нестачі заліза буває задишка, біль в грудній клітці і в голові, слабкість в ногах. У деяких з'являється бажання вживати в їжу незвичайні продукти (крейда, глину), печіння кінчика язика, тріщини в куточках рота. У дітей можуть виникнути труднощі з навчанням.
При підозрі на перевантаження організму залізом (гемохроматоз). Цей стан проявляється по-різному, наприклад болем в суглобах або в животі, слабкістю, втомою, зниженням сексуального потягу, порушенням серцевого ритму.
При спостереженні за ефективністю лікування нестачі або надлишку заліза.
Підготовка до тестування
Припинити прийом лікарських препаратів, що містять залізо, за 72 години до дослідження.
Інформація про тест
Залізо - важливий мікроелемент в організмі. Воно є частиною гемоглобіну, який заповнює еритроцити і дозволяє їм переносити кисень від легенів до органів і тканин. Залізо входить до складу м'язевого білка міоглобіну та деяких ферментів. Воно всмоктується з їжі і потім переноситься трансферином - спеціальним білком, який утворюється в печінці. Зазвичай в організмі міститься 4-5 г заліза, близько 3-4 мг (0,1% від загальної кількості) циркулює в крові в зв'язці з трансферином. Рівень трансферину залежить від функціонування печінки і від харчування людини. У нормі залізом заповнена 1/3 зв'язуючих центрів трансферину, інші 2/3 залишаються в резерві. Показник латентної залізозвязуючої здатності сироватки (ЛЗЗС) відображає, скільки трансферину не заповнено залізом. Цей параметр може розраховуватися за такою формулою: ЛЗЗС = ЗЗЗС - залізо в сироватці (ЗЗЗС - це загальна залізозвязуюча здатність сироватки крові - показник, що характеризує максимальну можливість трансферину заповнитися залізом).
При дефіциті заліза трансферину стає більше, щоб цей білок міг зв'язатися з невеликою кількістю заліза в сироватці. Відповідно, збільшується і кількість «незайнятого залізом трансферину, тобто латентна залізозвязуюча здатність сироватки.
І навпаки, при надлишку заліза майже всі зв'язуючі центри трансферину зайняті цим мікроелементом, тому латентна залізозвязуюча здатність сироватки знижується.
Кількість сироваткового заліза може значно варіюватися в різні дні і навіть протягом однієї доби (особливо в ранкові години), однак ЗЗЗС і ЛЗЗС в нормі залишаються відносно стабільними.
На ранніх стадіях нестача заліза іноді не виявляється ніякими симптомами. Якщо людина в іншому здорова, то захворювання може дати про себе знати тільки при зниженні гемоглобіну нижче 100 г / л. Зазвичай це скарги на слабкість, стомлюваність, запаморочення, головний біль.
