Тироксин загальний (Т4)
Навіщо цей тест?
- Для діагностики порушень функції щитовидної залози.
- Для контролю за лікуванням захворювань щитовидної залози.
- Для діагностики причин жіночого безпліддя.
- Для діагностики вродженого гіпотиреозу.
У яких випадках призначають?
При симптомах гіпо- або гіпертиреозу. Симптоми гіпертиреозу: прискорене серцебиття, підвищена дратівливість, зниження маси тіла, безсоння, тремтіння рук, слабкість, швидка втомлюваність, діарея (в деяких випадках), підвищена чутливість до світла, порушення зору, набряклість навколо очей, їх сухість, почервоніння, екзофтальм (випинання очних яблук). Симптоми гіпотиреозу: збільшення маси тіла, сухість шкіри, закреп, непереносимість холоду, набряки, випадання волосся, нерегулярні менструації у жінок. При сильному гіпотиреозі можуть виникнути такі ускладнення, як порушення ритму серця, ішемія серцевого м'яза, кома. У дітей гіпотиреоз здатний викликати затримку фізичного та розумового розвитку - кретинізм.
В рамках профілактичного обстеження разом з іншими лабораторними тестами (загальним аналізом крові і сечі, різними біохімічними показниками).
Періодично при контролі за лікуванням захворювань щитовидної залози (разом з аналізом на тиреотропний гормон) - не рідше 1 разу на 3 місяці.
При вагітності жінкам, які мають схильність до захворювань щитовидної залози або вже страждають ними, - для своєчасного виявлення порушень секреції тиреоїдних гормонів, так як вони можуть призвести до переривання вагітності або вродженої патології у плода.
У перші дні життя немовлятам, які народилися від матерів із захворюваннями щитовидної залози.
Інформація про тест
В ході дослідження можна визначити концентрацію в крові зв'язаної і не зв'язаної з білками фракції основного гормону щитовидної залози - тироксину. Це один з найважливіших тестів для оцінки функції щитовидної залози, однак його результати залежать від кількості білків, що зв'язують тироксин в плазмі крові, що не дозволяє визначити концентрацію біологічно активної фракції гормону. Основними білками, що зв'язують тироксин в плазмі крові, є альбуміни. Від їх кількості залежить співвідношення вільної та зв'язаної фракції тироксину і активність гормону. Тироксин становить близько 90% від загальної кількості гормонів, що виділяються щитовидною залозою.
Найчастіше даний аналіз призначається спільно з дослідженням концентрації тиреотропного гормону - регулятора функції щитовидної залози і вільної фракції тироксину.
Щитовидна залоза контролює обмін речовин і інтенсивність споживання енергії організмом. Вона працює за механізмом зворотного зв'язку з гіпофізом. Гіпофіз виділяє тиреотропін (ТТГ) у відповідь на зниження концентрації тироксину, стимулюючи тим самим щитовидну залозу до вироблення гормонів. Коли рівень тироксину підвищується, гіпофіз починає виробляти менше тиреотропного гормону і секреція щитовидною залозою тироксину знижується.
Якщо щитовидна залоза не в змозі виробляти достатню кількість тироксину або тиреотропного гормону для її стимуляції виробляється недостатньо, з'являються симптоми гіпотиреозу. У таких хворих збільшується маса тіла, сохне шкіра, підвищується втомлюваність, вони стають дуже чутливі до холоду, у жінок порушується менструальний цикл. Коли щитовидна залоза виділяє підвищені кількості тироксину, обмінні процеси в організмі і вироблення в клітинах енергії посилюються, що призводить до гіпертиреозу. Прискорене серцебиття, занепокоєння, втрата ваги, порушення сну, тремтіння в руках, сухість і почервоніння очей, набряклість обличчя - основні симптоми цього захворювання.
Найбільш поширена причина порушення балансу тиреоїдних гормонів - аутоімунні ураження залози. Найбільш поширені з них - Базедова хвороба (викликає гіпертиреоз) і тиреоїдит Хашимото (гіпотиреоз). Ускладненнями гіпер- і гіпотиреозу є рак щитовидної залози, тиреоїдит. Вплив цих захворювань на функцію щитовидної залози може бути з'ясовано шляхом аналізу на тироксин.
