Toxoplasma gondii, антитіла IgМ

Навіщо цей тест?

Щоб визначити, чи була інфікована жінка, яка планує вагітність, і чи є у неї імунітет до даної інфекції. Під час вагітності дослідження необхідно, якщо підозрюється можливе зараження.

Для виявлення інфекції у людей з ослабленим імунітетом, у яких підозрюється токсоплазмоз, або у тих, у кого є його виражені симптоми.

У яких випадках призначають?

Визначення антитіл т. Гонді зазвичай не є рутинним дослідженням для вагітних жінок, але може бути необхідно, якщо пацієнт контактував з котячими екскрементами, сирим (або погано приготованим) м'ясом або зараженою їжею (водою) або якщо лікар хоче визначити, чи був у жінки раніше токсоплазмоз.

Якщо тест на антитіла негативний, але підозри на токсоплазмоз і раніше є, дослідження може бути проведено повторно один або кілька разів протягом вагітності.

Цей аналіз іноді призначають людям з ослабленою імунною системою, у яких відзначаються симптоми грипоподібних захворювань, а також тим, у кого є симптоми або ускладнення, характерні для токсоплазмозу.

Інформація про тест

Даний аналіз проводиться з метою діагностики поточного або минулого інфікування токсоплазмою Гонді.

Т. Гонді - це мікроскопічний паразит, основним господарем якого є кішка. Він може бути знайдений в ґрунті.

У більшості здорових людей дана інфекція не викликає ніяких проявів або протікає в формі легких грипоподібних захворювань. Коли заразилися вагітна жінка передає інфекцію своїй дитині або заражається людина з ослабленою імунною системою, мікроорганізм може викликати важкі ускладнення.

Т. Гонді дуже поширена. Вона зустрічається в усьому світі, а в деяких країнах інфіковані до 95% населення. За даними МОЗ, близько 23% людей старше 12 років страждають токсоплазмозом. Зараження відбувається при вживанні забрудненої їжі або води, особливо якщо їдять сире чи погано приготоване м'ясо, а також при збиранні посліду кішки, при передачі вірусу від матері до дитини та в рідкісних випадках під час трансплантації органів або переливання крові.

Остаточними господарями для т. Гонді є дикі і домашні кішки. Після того як вони заражаються, вживаючи в їжу інфікованих птахів, гризунів та сміття сире м'ясо, т. Гонді проходять статевий цикл розвитку, що приводить до утворення яєць, укладених в захисну оболонку (ооцисту). Під час активності інфекції з котячими фекаліями за кілька тижнів можуть виділитися мільйони мікроскопічних ооцист. Вони стають заразними протягом пари днів і можуть залишатися життєздатними кілька місяців. У всіх інших господарів, включаючи людину, т. Гонді проходять тільки обмежену частину свого життєвого циклу, а потім формують неактивні кісти в м'язах, головному мозку і очах. Імунна система господаря тримає ці кісти в стані спокою і захищає організм людини від подальшого зараження. Прихований період може тривати протягом усього життя господаря, поки імунітет не знизиться.

Первинне або повторне зараження т. Гонді призводить до появи виражених симптомів і ускладнень у людей з ослабленою імунною системою, таких як хворі на ВІЛ/СНІД, які проходять курси хіміотерапії, пацієнти після трансплантації органів або приймають імунодепресанти. Можуть вражатися очі і нервова система, що викликає головні болі, судоми, сплутаність свідомості, лихоманку, енцефаліт, втрату координації і затуманення зору.

Якщо жінка заражається під час вагітності, то ймовірність того, що інфекція передасться майбутній дитині, становить 30-40%. Причому якщо інфікування відбувається на початку вагітності, воно може викликати викидні, мертвонародження або приводити до серйозних ускладнень у новонароджених, в тому числі до розумової відсталості, судом, сліпоти і збільшення печінки або селезінки. Багато інфікованих дітей, особливо ті, хто заразився в кінці вагітності, народжуються здоровими, але через кілька років у них розвиваються важкі інфекції очей, втрата слуху і затримка розумового розвитку.

Коли відбувається контакт людини з т. Гонді, його імунна система реагує, виробляючи антитіла проти паразита. У крові можуть бути виявлені два види антитіл до токсоплазми: IgM і IgG.

Антитіла IgM виробляються в першу чергу. Вони визначаються у більшості осіб через 1-2 тижні після першого контакту. Вироблення антитіл IgM збільшується протягом короткого періоду, а потім знижується. В кінцевому рахунку через кілька місяців після первинного інфікування титр антитіл IgM падає нижче рівня, що визначається у більшості людей. Додатково IgM можуть вироблятися, коли активізуються приховані т. Гонді і/або коли у людини є хронічна інфекція. IgM є єдиним видом антитіл, які виробляються плодом. Якщо вони визначаються у новонароджених, то це вказує на вроджену інфекцію.